негура
НЕ́ГУРА, и, ж., діал. Туман.
Часто негура заставала вівці у полонині (Коцюб., II, 1955, 326);
На полонини часто заходить туман, як там кажуть, — негура (Гжицький, Опришки, 1962, 29).
Словник української мови (СУМ-11)НЕ́ГУРА, и, ж., діал. Туман.
Часто негура заставала вівці у полонині (Коцюб., II, 1955, 326);
На полонини часто заходить туман, як там кажуть, — негура (Гжицький, Опришки, 1962, 29).
Словник української мови (СУМ-11)