недавнечко
НЕДА́ВНЕЧКО, пестл. Те саме, що неда́вно.
Край села стояла хата поганенька, а в їй жив селянин із жінкою та з дитиною — хлопчик був невеличкий, недавнечко народився (Гр., І, 1963, 249);
— Я ще не стара — п’ятдесят оце мені тільки недавнечко сповнилось (Донч., VI, 1957, 334).
Словник української мови (СУМ-11)