неделікатно
НЕДЕЛІКА́ТНО. Присл. до неделіка́тний.
Товстий покупець.. обмацував гімнастьорку.. Хтозна, навіщо вона йому була потрібна, але він торгувався неделікатно (Мушк., День.., 1967, 50);
// у знач. присудк. сл.
Не пишу до його тому, що не знаю, яке число"Зорі", а змусити його переглядати"Зорю" за рік — неделікатно (Коцюб., III, 1956, 184).
Словник української мови (СУМ-11)