Словник української мови в 11 томах

недоброзичливець

НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Людина, яка неприхильно, недружелюбно ставиться до кого-, чого-небудь.

На світі ще не перевелися всякі злодії, злочинці і просто недоброзичливці колгоспного ладу, що можуть заподіяти артільному господарству шкоду (Добр., Тече річка.., 1961, 266).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. недоброзичливець — недобрози́чли́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. недоброзичливець — Злобитель, злозичливець, злосник, с. ВОРОГ.  Словник синонімів Караванського
  3. недоброзичливець — див. заздрісний  Словник синонімів Вусика
  4. недоброзичливець — -вця, ч. Людина, яка неприхильно, недружелюбно ставиться до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недоброзичливець — НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Людина, яка неприхильно, недружелюбно ставиться до кого-, чого-небудь. Не втомлюйте людей надмірними повчаннями й моралізаторством. Навіть якщо ви – праві, своїм повчальницьким тоном ви ризикуєте нажити собі недоброзичливців (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  6. недоброзичливець — ВО́РОГ (той, хто перебуває в стані ворожнечі з ким-небудь, негативно ставиться до когось, чогось, протидіє чим-небудь), НЕ́ДРУГ, СУПРОТИ́ВНИК, ПРОТИ́ВНИК, НЕДОБРОЗИ́ЧЛИВЕЦЬ, НЕНАВИ́СНИК, НЕПРИ́ЯТЕЛЬ розм., ВОРІЖЕ́НЬКИ мн., фольк., ВРАГ заст., поет.  Словник синонімів української мови