недобудований
НЕДОБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недобудува́ти.
А в містечку хатка на хатці! З хатами помішані якісь маленькі загороди з хворосту, повіточки недобудовані (Н.-Лев., І, 1956, 49);
Товпилися [заробітчани] біля недобудованої ще камери сміху (Гончар, Таврія, 1952, 42);
// У знач. прикм.
Трохи вище, куди ми йшли, я помітив черепичний дах, світилися зруби нової недобудованої хати (Томч., Готель.., 1960, 13).
Словник української мови (СУМ-11)