Словник української мови в 11 томах

недоговорений

НЕДОГОВО́РЕНИЙ, а, е. Висловлений не до кінця;

// Висловлений не зовсім зрозуміло; неясний.

Коли б хто, здається, ударив ножем у самий край серця — то їй не так було б боляче, як те тихе недоговорене питання (Мирний, IV, 1955, 124);

Він зрозумів, що вона не хотіла чи не могла висловитись перед ним конкретніше. Так і залишилась недоговореною їх розмова (Сміл., Сад, 1952, 206);

// у знач. ім. недогово́рене, ного, с. Що-небудь неясне, не до кінця зрозуміле.

Багато зостається для мене темного, невиясненого, недоговореного і в науковій теорії (Л. Укр., V, 1956, 197).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. недоговорений — недогово́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. недоговорений — -а, -е. Висловлений не до кінця. || Висловлений не зовсім зрозуміло; неясний. || у знач. ім. недоговорене, -ного, с. Що-небудь неясне, не до кінця зрозуміле.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоговорений — НЕДОГОВО́РЕНИЙ, а, е. Висловлений не до кінця. У такій великій праці, та ще не за одним заходом робленій, .. знайдеться дечого і багато лишнього і недоговореного (Панас Мирний); // Висловлений не зовсім зрозуміло; неясний.  Словник української мови у 20 томах