недогорілий
НЕДОГОРІ́ЛИЙ, а, е. Який не згорів повністю.
Мовчки підняв батько сина і поніс до воза. Ручка в його звисла, а в їй картузик недогорілий… (Гр., І, 1963, 449);
Перед дзеркалом у напівзруйнованій недогорілій хаті з важкої сірої солдатської шинелі воїна.. виникла, як таїнство, дівчина-наречена (Довж., І, 1958, 329).
Словник української мови (СУМ-11)