НЕДОЛІ́ТТЯ, я, с. Вік людини, що не досягла ще повноліття.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
недоліття —
недолі́ття іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
недоліття —
-я, с. Вік людини, яка не досягла ще повноліття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недоліття —
НЕДОЛІ́ТТЯ, я, с. Вік людини, що не досягла ще повноліття.
Словник української мови у 20 томах
недоліття —
МАЛОЛІ́ТТЯ (дитячий вік; вік підлітка), НЕДОЛІ́ТТЯ розм., МАЛОЛІ́ТСТВО розм. Ми забули на час Малоліття своє. Зате молодість в нас І сьогодні ще є! (В. Бичко).
Словник синонімів української мови