Словник української мови в 11 томах

недомовлений

НЕДОМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Висловлений не до кінця, не повністю.

— Не тямиш цих формул, Гордію? — співчутливо і водночас з якимось недомовленим докором спитав Ярош (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 8);

// у знач. ім. недомо́влене, ного, с. Те, що не висловлюється до кінця або замовчується з певних причин.

Часу було багато для того, щоб з’ясувати все нез’ясоване, уточнити неуточнене, вимовити недомовлене (Ю. Янов., II, 1954, 92).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. недомовлений — недомо́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. недомовлений — -а, -е. Висловлений не до кінця, не повністю. || у знач. ім. недомовлене, -ного, с. Те, що не висловлюється до кінця або замовчується з певних причин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недомовлений — НЕДОМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Висловлений не до кінця, не повністю. – Не тямиш цих формул, Гордію? – співчутливо і водночас з якимось недомовленим докором спитав Ярош (Д. Бедзик); // у знач. ім. недомо́влене, ного...  Словник української мови у 20 томах