недооцінювати
НЕДООЦІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., НЕДООЦІНИ́ТИ, ціню́, ці́ниш, док., перех. Неповною мірою оцінювати чи визнавати значення кого-, чого-небудь.
Дехто, захопившись тракторами, може, вже недооцінює коня? (Вишня, II, 1956, 56);
Цього противника можна тільки недооцінити, але ніколи не переоцінити (Вільде, Сестри.., 1958, 493);
// Не повністю, не до кінця враховувати що-небудь.
В хаті не як було й повно ще. То дядько Гордій просто недооцінив її місткості (Головко, II, 1957, 126).
Словник української мови (СУМ-11)