недопускання —
недопуска́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
недопускання —
-я, с. Те саме, що недопущення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
недопускання —
НЕДОПУСКА́ННЯ, я, с. Те саме, що недопу́щення. Недопускання тиранії у будь-якій формі, що здійснюється через децентралізацію і роззосередження ресурсів політичної влади (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах