Словник української мови в 11 томах

недоспіваний

НЕДОСПІ́ВАНИЙ, а, е. Проспіваний не до кінця; якого не закінчили співати.

Десь обірвалася недоспівана пісня (Кучер, Трудна любов, 1960, 602);

Співи, колись недоспівані, знову прокидалися в природі, хвилювали Шуру (Гончар, І, 1954, 364).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. недоспіваний — недоспі́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. недоспіваний — -а, -е. Проспіваний не до кінця; якого не закінчили співати. Недоспівана арія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоспіваний — НЕДОСПІ́ВАНИЙ, а, е. Проспіваний не до кінця; якого не закінчили співати. Десь обірвалася недоспівана пісня (В. Кучер); Співи, колись недоспівані, знову прокидалися в природі, хвилювали Шуру (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах