Словник української мови в 11 томах

недоступний

НЕДОСТУ́ПНИЙ, а, е.

1. До якого або по якому не можна пройти, підійти.

Море недоступне, берег взято в кам’яні стіни і доступитися до нього не можна (Коцюб., III, 1956, 270);

Уявляла [Дзвінка] себе у веселій, світлій хатині, побудованій в недоступних скелях на Чорногорі (Гжицький, Опришки, 1962, 166);

// До якого нема доступу, не можна добратися.

Мов недоступні поміщицькі палати, стояла вона [будівля] самотою серед відкритого степу (Гончар, Таврія, 1952, 122);

Органи грудної порожнини майже до останнього часу лишались недоступними для ножа хірурга (Наука.., 3, 1957, 14).

2. для кого, кому, перен. Якого важко або неможливо досягти, добитися, здійснити і т. ін. через певні обставини, умови, специфіку і т. ін.

[Любов:] Що ж робити тому, для кого нормальне щастя недоступне? (Л. Укр., II, 1951, 26);

Фільм має можливості пересування дії в просторі, в часі теперішньому, минулому, давноминулому, майбутньому і в масштабах, недоступних ні для якого іншого виду мистецтва (Довж., III, 1960, 157);

Наша Батьківщина матиме.. недоступні капіталізмові продуктивні сили і матеріальні багатства (Літ. газ., 1. VIII 1961, 1);

// Який не відповідає чиїм-небудь силам, здібностям, можливостям; непосильний.

Здавалось би, що авторові грізної, понурої картини життя працюючих у "поті чола" недоступні ясні і ніжні образи (Коцюб., III, 1956, 39);

Впровадження в біологію методів фізики, хімії, нової техніки дозволило детально вивчити багато властивостей вірусів, раніше недоступних експериментаторам (Наука.., 12, 1963, 13).

3. для кого. Важкий для розуміння, сприйняття; незрозумілий, незбагненний.

— Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!.. (Коб., І, 1956, 135);

Зненавиділа [Павлина] книги тільки через те, що вони в її понятті стали недоступними для сина (Вільде, Сестри.., 1958, 335).

4. До якого важко звертатися через пихатість, гордовитість вдачі.

Не вподобала й Мотря Явдохи. Вона здалася їй гордою, бундючною, недоступною… (Мирний, І, 1949, 357);

Якась така зробилася [Маланка] різка, недоступна (Фр., VII, 1951, 58).

5. для чого. Який не допускає чого-небудь, не піддається чомусь.

Я ж не вважаю себе недоступною для всякої моральної критики (Л. Укр., V, 1956, 411);

Вся вона була підтягнута, строга, недоступна ні для яких погроз (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 131).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. недоступний — недосту́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. недоступний — [неидоуступнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. недоступний — -а, -е. 1》 До якого або по якому не можна пройти, підійти. || До якого нема доступу, не можна добратися. 2》 для. кого, кому, перен. Якого важко або неможливо досягти, добитися, здійснити і т. ін. через певні обставини, умови, специфіку і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недоступний — НЕДОСТУ́ПНИЙ, а, е. 1. До якого або по якому не можна пройти, підійти. Море недоступне, берег взято в кам'яні стіни і доступитися до нього не можна (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. недоступний — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови