недосіл

НЕДОСІ́Л, со́лу, ч. Недостатня солоність.

Недосіл на столі, пересіл на голові (Номис, 1864, № 12381).

Значення в інших словниках

1. недосіл — недосі́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. недосіл — -солу, ч. Недостатня солоність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недосіл — НЕДОСІ́Л, со́лу, ч. Недостатня солоність. Недосіл на столі, пересіл на голові (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. недосіл — Недосіл, -со́лу ж. Недосолъ. Недосіл на столі, пересіл на голові. Ном. № 12381.  Словник української мови Грінченка