недоїдений
НЕДОЇ́ДЕНИЙ, а, е. Який не повністю з’їли.
Дивиться пан Забрьоха, що на столі недоїдені вареники (Кв.-Осн., II, 1956, 205);
Цілий день я живився тільки щавлем і недоїденою вчора цибулиною (Сміл., Сашко, 1957, 152);
Поклала [Явдоха] недоїдений шматок хліба і подумала про те, що за Якима, коли він пиячить, ніхто не вартує (Донч., III, 1956, 9).
Словник української мови (СУМ-11)