недружно
НЕДРУ́ЖНО. Присл. до недру́жний 2.
Досвітні півні якось недружно й сумно співали в навколишніх селах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 20);
Насіння.. недружно проростає (Техн. культ., 1956, 160).
Словник української мови (СУМ-11)НЕДРУ́ЖНО. Присл. до недру́жний 2.
Досвітні півні якось недружно й сумно співали в навколишніх селах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 20);
Насіння.. недружно проростає (Техн. культ., 1956, 160).
Словник української мови (СУМ-11)