неждано
НЕЖДА́НО, часто з сл. негадано. Присл. до нежда́ний.
Після довгої мовчанки неждано для всіх обізвався Мар’ян Поляруш (Стельмах, І, 1962, 372);
Він [лист] прийшов так неждано і негадано, мов грім з ясного неба впав (Кучер, Голод, 1961, 17).
Словник української мови (СУМ-11)