нежиттєздатний
НЕЖИТТЄЗДА́ТНИЙ, а, е. Не здатний зберігати і підтримувати життя (про живі організми).
За походженням м’ята перечна є складним гібридом кількох різновидностей і дає дуже мало насіння, яке здебільшого нежиттєздатне (Ол. та ефір. культ., 1956, 289).
Словник української мови (СУМ-11)