незаплаканий
НЕЗАПЛА́КАНИЙ, а, е. На якому нема слідів сліз (про обличчя, очі);
// На очах якого нема сліз (про людину).
Нема сім’ї, немає хати, Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані ходили, Не катувалися в тюрмі (Шевч., II, 1963, 285).
Словник української мови (СУМ-11)