Словник української мови в 11 томах

незаразний

НЕЗАРА́ЗНИЙ, а, е. Який не має здатності передаватися іншому (про хворобу).

Заразні хвороби відрізняються від незаразних тим, що вони передаються від однієї людини до іншої (Підручник дезинф., 1953, 23);

// Уражений хворобою, що не передається іншому (про людину, тварину).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. незаразний — незара́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. незаразний — -а, -е. Те саме, що незаразливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незаразний — НЕЗАРА́ЗНИЙ, а, е. Який не має здатності передаватися іншому (про хворобу). Заразні хвороби відрізняються від незаразних тим, що вони передаються від однієї людини до іншої (з навч. літ.); // Уражений хворобою, що не передається іншому (про людину, тварину).  Словник української мови у 20 томах