незаслужено
НЕЗАСЛУ́ЖЕНО. Присл. до незаслу́жений.
— Якщо почуває [верблюд] себе винним, то хоч і вдар — не розсердиться. А ось як вдариш задарма, незаслужено — то він тобі цього вік не простить (Гончар, II, 1959, 126).
Словник української мови (СУМ-11)