незвикло
НЕЗВИ́КЛО. Присл. до незви́клий.
Та як не часто доводилось бувати, завжди вступала [Катря] в місто незвикло і завжди.. дивне й незвичайне змішане почуття охоплювало її всю (Головко, II, 1957, 367);
Пілот Заярний тримав себе в кабіні дещо незвикло (Хор., Незакінч. політ, 1960, 4).
Словник української мови (СУМ-11)