незграйно
НЕЗГРА́ЙНО. Присл. до незгра́йний.
[Автор:] Ні, музо, ся пісня незграйно лунає! (Л. Укр., І, 1951, 155).
Словник української мови (СУМ-11)НЕЗГРА́ЙНО. Присл. до незгра́йний.
[Автор:] Ні, музо, ся пісня незграйно лунає! (Л. Укр., І, 1951, 155).
Словник української мови (СУМ-11)