незнайомка

НЕЗНАЙО́МКА, и ж. Жін. до незнайо́мець.

Бачив я колись її, незнайомку цю вродливу (Тер., Щедра земля, 1956, 41);

Незнайомка сиділа до Романа спиною, і він бачив її обличчя лише тоді, коли вона поверталася до вікна, та й то в профіль (Минко, Ясні Зорі, 1951, 53).

Значення в інших словниках

1. незнайомка — незнайо́мка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. незнайомка — -и. Жін. до незнайомець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незнайомка — НЕЗНАЙО́МКА, и ж. Жін. до незнайо́мець. Бачив я колись її, незнайомку цю вродливу (М. Терещенко); Незнайомка сиділа до Романа спиною, і він бачив її обличчя лише тоді, коли вона поверталася до вікна, та й то в профіль (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах