незугарно

НЕЗУГА́РНО.

1. Присл. до незуга́рний 4, 5.

У сумраці другого поранку спішилася незугарно одягнена постать (Коб., II, 1956, 92);

Волосся їй [ляльці] якось незугарно загорнулось над головою вгору (Л. Укр., III, 1952, 649).

2. у знач. присудк. сл. Не так, як треба; погано.

Лишивши трохи горілки на дні, підкинула [Мартоха] бризки вгору, при тому вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання "вибрикувати" панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Л. Укр., III, 1952, 673).

Значення в інших словниках

1. незугарно — незуга́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незугарно — див. недбало  Словник синонімів Вусика
3. незугарно — 1》 Присл. до незугарний 4), 5). 2》 у знач. присудк. сл. Не так, як треба; погано.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незугарно — НЕЗУГА́РНО. 1. Присл. до незуга́рний 4, 5. У сумраці другого поранку спішилася незугарно одягнена постать (О. Кобилянська); Волосся їй [ляльці] якось незугарно загорнулось над головою вгору (Леся Українка). 2. у знач. присудк. сл.  Словник української мови у 20 томах
5. незугарно — ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм.  Словник синонімів української мови
6. незугарно — Незуга́рно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)