незіпсованість
НЕЗІПСО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. незіпсо́ваний.
Час від часу злодійкувато зиркала [Лариса] на Марію і знову ховала очі. Та господиня розцінювала це як сором’язність, душевну незіпсованість (Руд., Остання шабля, 1959, 321).
Словник української мови (СУМ-11)