нейтрал

НЕЙТРА́Л, а, ч.

1. політ. Нейтральна держава.

2. розм. Людина, що займає позицію невтручання у що-небудь.

— Бач, і нейтрал.. у пригоді став, — глузливо кинула Ганна. — Воювати не хоче, так хай хлопцям хоч самогон жене (Гончар, II, 1959, 255).

Значення в інших словниках

1. нейтрал — нейтра́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. нейтрал — -а, ч. 1》 політ. Нейтральна держава. 2》 розм. Людина, що займає позицію невтручання у що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нейтрал — НЕЙТРА́Л, а, ч. 1. політ. Нейтральна держава. 2. розм. Людина, що займає позицію невтручання у що-небудь. – Бач, і нейтрал .. у пригоді став, – глузливо кинула Ганна. – Воювати не хоче, так хай хлопцям хоч самогон жене (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах