нейтралізація

НЕЙТРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. нейтралізува́ти.

Революційний пролетаріат добився нейтралізації війська, паралізувавши його у великі дні загального страйку (Ленін, 12, 1970, 30);

Визначив [VIII з’їзд РКП(б)] курс партії на перехід від політики нейтралізації середняка до міцного союзу з ним (КПУ в резол, і рішен.., 1958, 30);

Рухаючись, іони газу іноді стикаються один з одним, і при зіткненні двох різнойменно заряджених іонів відбувається їх нейтралізація (Курс фізики, III, 1956, 126).

2. Хімічна реакція, при якій розчин втрачає кислотні властивості за допомогою лугів, а лужні властивості — за допомогою кислот.

Взаємодія кислоти з основою, в результаті якої утворюється сіль і вода, називається нейтралізацією (Хімія, 7, 1956, 91).

Значення в інших словниках

1. нейтралізація — нейтраліза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нейтралізація — [неийтрал'ізац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. нейтралізація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. нейтралізувати. Нейтралізація території — договірно встановлена заборона ведення воєнних дій на певній території (у просторі) та використання їх як бази для військових операцій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нейтралізація — НЕЙТРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. нейтралізува́ти. Рухаючись, іони газу іноді стикаються один з одним, і при зіткненні двох різнойменно заряджених іонів відбувається їх нейтралізація (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. нейтралізація — нейтраліза́ція (від лат. neutralis – не належний ні тому, ні іншому) 1. Політика, спрямована на те, щоб певний клас чи соціальна група не втручалися в боротьбу між іншими класами і групами. 2. Оголошення якоюсь державою стану нейтралітету.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. нейтралізація — див. реакція нейтралізації  Універсальний словник-енциклопедія