некований
НЕКО́ВАНИЙ, а, е. Якого не підкували; без підков.
Буланий, улюбленець колгоспу, якось чудно намагався піднятися — спочатку задом, а не передом, і його задні нековані копита сковзалися по дерев’яному мосту (Сміл., Зустрічі, 1936, 39);
Вдарив кінь некованим копитом, аж іскри засліпили очі всім (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 108).
Словник української мови (СУМ-11)