некорисливий

НЕКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину).

Наташа, Вадим були щирими некорисливими людьми, багато працювали для інших, часто зовсім забуваючи про себе (Бойч., Молодість, 1949, 151);

// Власт. такій людині.

Її некорислива любов до світу збагатила мене, наситивши міцно силою для тяжкого життя (Горький, Дитинство, 1947, 12).

Значення в інших словниках

1. некорисливий — некорисливий чи некорисний? Обидва прикметники притаманні українській мові, але розрізняються значенням. Некорисливий – той, хто не прагне до наживи, власної вигоди (про людину). Некорисний – який не дає користі. Некорисні дії.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. некорисливий — некори́сливий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. некорисливий — див. щедрий  Словник синонімів Вусика
4. некорисливий — -а, -е. Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину). || Власт. такій людині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. некорисливий — НЕКОРИ́СЛИВИЙ, а, е. Який не прагне до наживи, власної вигоди і т. ін. (про людину). Наташа, Вадим були щирими некорисливими людьми, багато працювали для інших, часто зовсім забуваючи про себе (О. Бойченко); // Власт. такій людині.  Словник української мови у 20 томах
6. некорисливий — БЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (який не дбає про користь для себе, не шукає вигоди; властивий такій людині або людям), НЕКОРИ́СЛИВИЙ рідше; АЛЬТРУЇСТИ́ЧНИЙ книжн. (який характеризується готовністю пожертвувати для інших своїми особистими інтересами).  Словник синонімів української мови
7. некорисливий — Некори́сливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)