нектарний
НЕКТА́РНИЙ, а, е. Прикм. до некта́р 2.
Нагасавшись по степових відділках, повернеться [Лукія], напалена сонцем, гаряча, і від неї всієї пахне пилом, токами, бензином, нектарним духом соняшників (Гончар, Тронка, 1963, 102);
// бот. Стос. до нектару (у 2 знач.).
Кожна маточка [квітки верби] сидить на невеликій ніжці, довжина якої у різних видів верб різна — довша або коротша, ніж нектарна залоза, або ж дорівнює їй (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 177).
Словник української мови (СУМ-11)