неласкавий
НЕЛАСКА́ВИЙ, а, е. Який не виявляє ласки, ніжності, лагідності, привітності у ставленні до кого-небудь; суворий, непривітний.
— Хоч і увивається [Улас] коло роботи добре, але якийсь неласкавий вдався: не поклониться, не подякує; все поглядає на людей або скоса, або спідлоба (Н.-Лев., III, 1956, 288);
Він був неласкавий, суворий; вічна турбота ховалась у нього під волохаті брови (Коцюб., II, 1955, 51);
*Образно. — Треба гартуватись, бо життя, що йде назустріч, кострубате й неласкаве (Вільде, Сестри.., 1958, 213);
// до кого. Який неприхильно, непривітно ставиться до кого-небудь.
— Чому ж се така до мене неласкава? Чом не заговориш до мене? (Вовчок, І, 1955, 254);
// Який виражає або в якому виявляється чиясь суворість, непривітність, неприхильність, немилість до кого-небудь.
Не вважаючи на неласкаве вітання, Раїса зразу почула симпатію до цеї старосвітської фігури в чорній міщанській одежі (Коцюб., І, 1955, 319);
Вона кидає неласкавий погляд на Майку (Ю. Янов., І, 1954, 189);
Він приносив попу якийсь лісовий подарунок, зосереджено вислухував про себе неласкаві слова.. і знову прямував у ліси (Стельмах, Хліб.., 1959, 91).
Словник української мови (СУМ-11)