нелегальний

НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ, а, е. Заборонений законом; підпільний, незаконний.

Син Григор, ще студентом, вступив у соціал-демократичну партію, в той час нелегальну (Головко, II, 1957, 585);

Приїжджі із Цюріха привезли чимало нелегальної літератури (Кол., Терен.., 1959, 238);

Шевченко налагоджує широкі зв’язки з нелегальними політичними гуртками в столиці і на Україні (Слово про Кобзаря, 1961, 153).

На нелега́льному стано́вищі — таємно, без законного дозволу.

Вузенькими вулицями він обминув центр міста і підходив до будинку, в якому тимчасово мешкав на нелегальному становищі, під чужим прізвищем (Цюпа, Назустріч.., 1958, 55).

Значення в інших словниках

1. нелегальний — (який дуже таємничий, прихований) підпільний, таємний, (з конспірацією) конспіративний.  Словник синонімів Полюги
2. нелегальний — нелега́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. нелегальний — Підпільний, конспіративний; (крок) заборонений, незаконний.  Словник синонімів Караванського
4. нелегальний — [неилеигал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
5. нелегальний — -а, -е. Заборонений законом; підпільний, незаконний. Нелегальні іммігранти. На нелегальному становищі — таємно, без законного дозволу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. нелегальний — НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ, а, е. Заборонений законом; підпільний, незаконний. Син Григор, ще студентом, вступив у соціал-демократичну партію, в той час нелегальну (А. Головко); Приїжджі із Цюріха привезли чимало нелегальної літератури (П.  Словник української мови у 20 томах
7. нелегальний — НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з діяльністю проти існуючої влади в умовах суворої таємничості), ПІДПІ́ЛЬНИЙ, ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й рідше, ПОТАЄ́МНИЙ рідше; КОНСПІРАТИ́ВНИЙ (пов'язаний з конспірацією).  Словник синонімів української мови