нелюдний

НЕЛЮ́ДНИЙ, а, е.

1. Те саме, що безлю́дний.

Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Вовчок, І, 1955, 366).

2. діал. Нелюдимий (у 1 знач.).

— Якийсь нелюдний [Чіпка], неговіркий (Мирний, І, 1949, 147).

Значення в інших словниках

1. нелюдний — нелю́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нелюдний — див. відлюдкуватий  Словник синонімів Вусика
3. нелюдний — -а, -е. 1》 Те саме, що безлюдний. 2》 діал. Нелюдимий (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нелюдний — НЕЛЮ́ДНИЙ, а, е. 1. Те саме, що безлю́дний. Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Марко Вовчок). 2. діал. Нелюдимий (у 1 знач.). – Якийсь нелюдний [Чіпка], неговіркий (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
5. нелюдний — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. нелюдний — Нелюдний, -а, -е 1) Малолюдный, 2) Нелюдимый. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.  Словник української мови Грінченка