Словник української мови в 11 томах

нелюдяний

НЕЛЮ́ДЯНИЙ, а, е. Позбавлений людяності, гуманності.

Робота їм тяжка, їда не смачна, і час довгий, і господар нелюдяний, і плата мала (Фр., III, 1950, 127);

Оце вперше жорстокі Юхимові слова наче одкрили їй очі на всю ту жахливу суть і її так само нелюдяного, як оце Юхимове зараз, ставлення до хворої (Головко, II, 1957, 205).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. нелюдяний — нелю́дяний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нелюдяний — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
  3. нелюдяний — -а, -е. Позбавлений людяності, гуманності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нелюдяний — НЕЛЮ́ДЯНИЙ, а, е. Позбавлений людяності, гуманності. Робота їм тяжка, їда не смачна, і час довгий, і господар нелюдяний, і плата мала (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. нелюдяний — Нелю́дяний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нелюдяний — Нелюдяний, -а, -е 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Св. Л. 62. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні. Св. Л. 127. 2) Необходительный, непривѣтливый.  Словник української мови Грінченка