ненароджений
НЕНАРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Який ще не народився.
[Мохаммед (глянув на Айшу): ] Найкраща ти з усіх жінок на світі, живих і мертвих і ненароджених! (Л. Укр., II, 1951, 338);
За кожну латочку землі він платить грішми, потом і кривавицею, своєю і своїх дітей, народжених, ненароджених і навіть тих, що не народяться (Стельмах, І, 1962, 478).
Словник української мови (СУМ-11)