необорний
НЕОБО́РНИЙ, а, е, поет. Те саме, що непобо́рний.
Розлягайся, скибо чорна, Сійся, зерно, і рости! Наша сила необорна В далечінь кладе мости (Рильський, І, 1960, 323);
Дев’ятий грізний вал! У глибині якісь печери позіхали чорні, та високо здіймались гребені і, тремтячи огнем, здавались необорні (Л. Укр., І, 1951, 184).
Словник української мови (СУМ-11)