неозоро

НЕОЗО́РО. Присл. до неозо́рий.

Далина борами лине неозора (Сос., Солов. далі, 1957, 27);

Неозоро стелилася рідна земля (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 590).

Значення в інших словниках

1. неозоро — неозо́ро прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неозоро — Присл. до неозорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неозоро — НЕОЗО́РО. Присл. до неозо́рий. Далина борами лине неозора (В. Сосюра); Неозоро стелилася рідна земля (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах