неосвітлений
НЕОСВІ́ТЛЕНИЙ, а, е. Який не має освітлення; на який не падає світло.
Ми сиділи в неосвітленій кімнаті, віддаючися кожна своїм думкам (Коб., Вибр., 1949, 394);
Вдома в нетопленій і неосвітленій хаті Антін та Іван чекали Катерину (Чорн., Визвол. земля, 1950, 34);
Надворі вже посутеніло, але вікна будинків навпроти лишались неосвітленими (Смолич, V, 1959, 215).
Словник української мови (СУМ-11)