неосудність
НЕОСУ́ДНІСТЬ, ності, ж., юр. Абстр. ім. до неосу́дний.
Шість адвокатів Рубі продовжують чіплятись за фальшиву версію про його неосудність для того, щоб добитися звільнення або хоча б винесення йому умовного вироку (Веч. Київ, 4.11 1964, 3)
Словник української мови (СУМ-11)