неперебірливість
НЕПЕРЕБІ́РЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до неперебі́рливий.
Для нього не було неможливого. Неперебірливість у засобах поєднувалася в ньому з відвагою, винахідливість з упертістю (Загреб., Європа 45, 1959, 208).
Словник української мови (СУМ-11)