неперевершено
НЕПЕРЕВЕ́РШЕНО. Присл. до непереве́ршений.
Яке воно [сонце ] красиве, неперевершено красиве! (Логв., Давні рани, 1961, 46);
Цю штуку Ольга вміла робити неперевершено (Собко, Стадіон, 1954, 109).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПЕРЕВЕ́РШЕНО. Присл. до непереве́ршений.
Яке воно [сонце ] красиве, неперевершено красиве! (Логв., Давні рани, 1961, 46);
Цю штуку Ольга вміла робити неперевершено (Собко, Стадіон, 1954, 109).
Словник української мови (СУМ-11)