неповага

НЕПОВА́ГА, и, ж. Зневажливе, нечемне ставлення до кого-, чого-небудь.

Чарка пішла навкруги стола. Яким не випив і тим показав очевидячки неповагу до гостей (Н.-Лев., І, 1956, 191);

Він зроду ні в чому не міг терпіти неправди й неповаги до старших (Стельмах, II, 1962, 361).

Значення в інших словниках

1. неповага — непова́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неповага — Непошана, неповажання, нешанобливість, с. зневага.  Словник синонімів Караванського
3. неповага — -и, ж. Зневажливе, нечемне ставлення до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неповага — НЕПОВА́ГА, и, ж. Зневажливе, нечемне ставлення до кого-, чого-небудь. Чарка пішла навкруги стола. Яким не випив і тим показав очевидячки неповагу до гостей (І. Нечуй-Левицький); Він зроду ні в чому не міг терпіти неправди й неповаги до старших (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
5. неповага — ЗНЕВА́ГА (відсутність поваги), НЕПОВА́ГА, ПОГО́РДА, ПРЕЗИ́РСТВО підсил. Андрій пройшов мимо ченця, змірявши його поглядом, повним зневаги (О. Довженко); Такої неповаги до свого кумира Дьяконов не міг стерпіти (О.  Словник синонімів української мови
6. неповага — Непова́га, -ги, -зі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. неповага — Непова́га, -ги ж. Непочтеніе, неуваженіе.  Словник української мови Грінченка