непогрішимий
НЕПОГРІШИ́МИЙ, а, е. Який ніколи не помиляється, не робить помилок, не має помилок.
Я висловив свою думку тоном непогрішимого судді (Еллан, II, 1958, 32);
Головний інженер не такий уже й непогрішимий, яким він здавався йому в перші дні директорування (Шовк., Інженери, 1956, 59).
Словник української мови (СУМ-11)