неподатливий
НЕПОДА́ТЛИВИЙ, а, е. Те саме, що непідда́тливий.
— Дурненька, — ніби лаяла опісля бабуня, розчісуючи довге, неподатливе її волосся (Коб., І, 1956, 339);
Ось уже близько двох місяців тіпає його ця виснажлива, неподатлива хвороба (Добр., Очак. розмир, 1965, 388);
Вона була горда та неподатлива, ніякої ганьби, ніякого згірдного слова не могла стерпіти!.. (Фр., V, 1951, 319);
Гаркуша незабаром повертався знову, люто умовляючи неподатливих отаманів (Гончар, Таврія, 1952, 105).
Словник української мови (СУМ-11)