Словник української мови в 11 томах

непоступливий

НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, а, е. Який уперто настоює на своєму, не йде на поступки; упертий.

Непоступливі, непримиренні ми повинні бути до всього того, що стосується основних інтересів праці в боротьбі за її визволення з-під ярма капіталу (Ленін, 30, 1951, 264).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. непоступливий — непосту́пливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непоступливий — див. непокірний; упертий  Словник синонімів Вусика
  3. непоступливий — -а, -е. Який уперто наполягає на своєму, не йде на поступки; упертий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непоступливий — НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, а, е. Який затято наполягає на своєму, не піддаєтьсявпливу, намагається все робити по-своєму; упертий. Федір добре знав свого батька – непоступливого, затятого, не схильного прощати нікому (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах
  5. непоступливий — УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) (який намагається все робити по-своєму, не піддається впливу), НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗГОВІ́РЛИВИЙ, НАТУ́РИСТИЙ розм., УГУ́РНИЙ діал., ОГУ́РНИЙ діал., ПЕНЯКУВА́ТИЙ діал.  Словник синонімів української мови