непотребний

НЕПОТРЕ́БНИЙ, а, е, заст., зневажл. Дуже поганий, нікчемний, мерзенний.

Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ’я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 276).

Значення в інших словниках

1. непотребний — непотре́бний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. непотребний — див. зайвий; поганий  Словник синонімів Вусика
3. непотребний — -а, -е. заст., зневажл. Дуже поганий, нікчемний, мерзенний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непотребний — НЕПОТРЕ́БНИЙ, а, е, заст., зневажл. Дуже поганий, нікчемний, мерзенний (про людин, слова іт. ін.). Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ'я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарновський).  Словник української мови у 20 томах
5. непотребний — НІКЧЕ́МНИЙ (позбавлений цінності, значення, нічого не вартий), МІЗЕ́РНИЙ, СУ́ЄТНИЙ (про справи, турботи тощо — незначний, пустий, дріб'язковий); ДЕШЕ́ВИЙ, КОПІ́ЙЧАНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. непотребний — Непотре́бний, -а, -е = непотрібний. Гол. І. 33.  Словник української мови Грінченка