непохитність
НЕПОХИ́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непохи́тний.
Керівництво Комуністичної партії — вирішальна умова міцності й непохитності радянського ладу (П’ятдесят років КПРС, 1953, 27);
Чи оці сльози, чи вперта Прохорова непохитність вкрай розлютили Шумейка (Шиян, Баланда, 1957, 166);
Голови у всіх [більшовиків] гордо піднесені, і в очах вираз непохитності (Бурл., М. Гонта, 1959, 201);
Онохрій Литка повернувся з міста налитий живним соком непохитності Голубенкової директиви (Епік, Тв., 1958, 193).
Словник української мови (СУМ-11)