непримітно
НЕПРИМІ́ТНО. Присл. до непримі́тний 1.
Легка тінь непримітно упала на долівку (Мирний, І, 1954, 320);
Непримітно підходить слуга (Л. Укр., II, 1951, 126).
Словник української мови (СУМ-11)НЕПРИМІ́ТНО. Присл. до непримі́тний 1.
Легка тінь непримітно упала на долівку (Мирний, І, 1954, 320);
Непримітно підходить слуга (Л. Укр., II, 1951, 126).
Словник української мови (СУМ-11)