Словник української мови в 11 томах

непросипущий

НЕПРОСИПУ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що непробу́дний.

Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка (Гл., Вибр., 1951, 61).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. непросипущий — непросипу́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. непросипущий — див. непробудний  Словник синонімів Вусика
  3. непросипущий — -а, -е. Те саме, що непробудний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непросипущий — НЕПРОСИПУ́ЩИЙ, а, е. Звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство – який не знає міри, меж; непробудний (у 2 знач.). Під дубом у гаю жила Гадюка, Непросипуща злюка (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
  5. непросипущий — БЕЗПРОБУ́ДНИЙ розм. (звичайно про п'яниць, ледарів та пияцтво, ледарство — який не знає міри), НЕПРОБУ́ДНИЙ розм., БЕЗПРОСИ́ПНИЙ розм., НЕПРОСИПУ́ЩИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови